Науково – практичний семінар

заступників директора з навчально – виховної роботи

І. Організаційний етап.

- Добрий день! Вітаю Вас на Вільшанській землі і раді бачити на науково – практичному семінарі заступників директора з навчально – виховної роботи.

Тема: «Методичний супровід впровадження Державного стандарту початкової, базової  і повної загальної середньої освіти».

Мета: підвищити рівень професійно – педагогічної підготовки  заступників щодо впровадження нової редакції Державного стандарту початкової, базової загальної освіти, активізувати їх пізнавально – дослідницьку діяльність, творчий потенціал;

- обєктивно оцінити роботу початкової та базової школи в нових умовах;

- визначити шляхи досягнення у відповідності до особливостей і традицій навчально – виховного процессу в школі.

- обмінятися практичним досвідом щодо розв’язання проблем, які постали перед школою при впровадженні Державного стандарту початкової та базової школи.

Форма проведення: професійний практикум, метод «Шести капелюх»

Обладнання: презентація до семінару, фільм про впровадження Державного стандарту  в школі, малюнок «Школа моєї мрії», шість капелюх, двойний скоч кирпічики, мікрофон, полоски на дах, чорний ящик, підручник «Сходинки до інформатики», Державні стандарти, цвіт яблуні, хмаринки

Сподіваюся, що всі прийшли з хорошим настроєм та бажанням отримати й поділитися досвідом зі своїми колегами.

 ІІ. Очікувані результати. Вправа «Школа моєї мрії»

- Шановні гості, ми всі знаємо, що дім – починається з фундаменту, а школа – з її початкової ланки, яка приймає дитину такою, якою вона є, і допомагає їй ставати вільною, розвиненою, освіченою людиною (Додаток 1 «Школа моєї мрії» ).

Перші цеглинки фундаменту покладено в закладці при впровадженні Державних стандартів початкової, базової загальної освіти в школах району, і надалі  ми з вами викладемо з цеглинок стіни нашого шкільного життя. Уявіть собі, що це школа Вашої мрії, у якої є чимало поверхів, а зверху – міцний дах – щасливі очі Дитини. Сформулюйте мету, яку Ви хочете досягти на семінарі й напишіть і спробуйте побудувати поверх за поверхом – це кроки реалізації Вашої мети. Бажаю Вам побудувати міцну багатоповерхову школу Вашої мрії.

Отже, щоб наша діяльність була ефективною, необхідно напрацювати правила роботи нашого семінару, яких слід дотримуватися:

1.     Бути активними, щоб досягти поставленої мети.

2.     Не критикувати, адже кожен має право на вільне висловлювання своїх думок.

3.     Говорити по – черзі, не викрикувати, не перебивати, засвоювати правила культурної поведінки та етикету.

4.     Поважати думку інших, щоб поважали твою.

5.     Вираження думок від власного імені.

6.     Повага до іншого. Обговорення лише того, що відбувається на семінарі в цей момент.

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними. Зміна ідей світових технологій значно швидша ніж зміна суспільства, тому перед освітою постає важливе завдання: готувати інноваційну людину, яка спроможна нестандартно мислити, творити і діяти. Здатність людини до змін і до творення дасть можливість конкурувати в європейському просторі. Ще Герберт  Веллс писав: «Там, де немає змін і необхідності в змінах, розум гине». Нині це потрібно на часі – впровадження Державного стандарту початкової, базової і повної загальної середньої освіти. Саме цій  темі присвячений наш семінар.

«Освіта – найвеличніше із всіх благ, якщо вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно не потрібна» , - сказав Р. Кіплінг.

 Світ, в якому належить жити нашим дітям, змінюється у чотири рази швидше, ніж наші школи. Якщо ми будемо вчити  сьогодні так, як ми вчили вчора, ми вкрадемо у наших дітей завтра. Адже Єврейське прислів’я трактує:

“Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народились в інші часи”

Школа – це незгасимий вогонь, який вистояв на всіх вітрах історії.  Вона постійно віддає своє тепло, любов і мудрість кожному, хто її відвідує, а приходить до неї покоління за поколіннями.

  

« Хочете подарувати вашій дитині справжнє дитинство? – говорить Ш.О. Амонашвілі. – Подаруйте їй самого себе: маленького, пустотливого, мудрого, дорослого».

      Я вважаю, що головним завданням учителя є створення таких умов у школі, у класі, щоб Дитина відчула себе щасливою.

    Дитинство без щастя важко собі уявити. Зігріті променями щастя, діти по іншому входять у дорослий світ. Ощасливлена у своїй родині, у школі, дитина вирізняється своїм надлишком позитивних емоцій, її активність б'є ключем, вона цілеспрямована, сильна, впевнена. Така дитина не захоче перебувати в ізоляції, вона шукатиме емоційного контакту, у якому з іншими готова поділитися радістю. Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним  учасником процесу засвоєння знань. З цією метою Міністерство освіти розпочало роботу по модернізації змісту початкової, базової освіти. Якість освіти визначаються новими стандартами.

Метод «Мікрофон»

- Що означає словосполучення Стандарт освіти?

 (Це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»)

-Дайте визначення, що ж таке Державний стандарт?

 (це рамковий основний документ, у якому визначено загальнодержавні  вимоги до освіченості випускників  на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти) 

-  Коли був затверджений Державний стандарт початкової освіти?

Державний стандарт початкової загальної освіти був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011  № 1392. 

- З якого року впроваджений новий Державний стандарт початкової загальної освіти? базової середньої освіти?

(З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти. З 1 вересня 2013 року впроваджується новий Державний стандарт базової загальної освіти, а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 р., має чимало відмінностей з ко­лишньою редакцією.). Слайд №11

- На основі яких документів базується Державний стандарт?

( на національній стратегії розвитку освіти в Україні 2012-2021 роки, Концепції  Державної  цільової програми  підвищення

 якості шкільної освіти на період до 2015 року) 

Новий Державний  стандарт виконує функцію інструменту модернізації освіти, розроблено з метою:

- формування єдиного освітнього простору;

- забезпечення компетентнісного підходу до змісту освіти;

- формування в учнів ключових компетентностей;

- створення для усіх учнів рівних можливостей для отри­мання якісної освіти;

- наступності основних освітніх галузей і ліній початкової, основної і старшої школи;

- розвантаження змісту окремих освітніх галузей;

- відображення у змісті освіти її виховного потенціалу;

- розвитку творчих здібностей учнів;

 - реалізації ідеї особистісно орієнтованого навчання, зокре­ма забезпечення його профільної спрямованості у старшій школі;

- збалансованості гуманітарного, природничо - математичного і технологічного складників у змісті освіти;

-  забезпечення  еквівалентності різних форм  здобуття  за­гальної середньої освіти;

- забезпечення психічного та фізичного здоров'я учнів.

Державний стандарт  ґрунтується на засадах компетентнісного, особисто орієнтовного і діяльнісного підходів.

Особистісно – орієнтовний підхід - спрямованість навчально – виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід - спрямованість навчально – виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева компетентність)

Діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

Основною ознакою діяльнісного підходу є розвиток потреби і здатності до:

ü     самоуправління;

ü     саморегуляції;

ü     самоорганізації;

ü     самоконтролю навчальної діяльності учня.

Діяльнісний підхід вимагає спеціальних зусиль на відбір й організацію діяльності учня та вчителя. При  плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передовсім, факторів впливу на мотиваційну сферу.

Стратегія педагогічної діяльності:

- Спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного розвитку особистості.

- Утвердження загальнолюдських цінностей.

- Розкриття потенційних можливостей та природніх задатків  дитини.

Групова форма роботи

Метод «Шести капелюх» ( Білі, жовті та чорні, червоні, зелені, синій капелюхи).

-Для нас тема впровадження Державних стандартів  не нова, а тому я прошу Вас поділитися із нами своїми знаннями та досвідом.

- Подивіться на таблицю, де узагальнено подана методика Едварда де Боно, чому обрано той чи інший колір, що він символізує, яка мета людини, яка одягає цей тимчасовий капелюх, про що він думає, на які ключові запитання він має відповісти (додаток 2).

Білі капелюхи (розповісти, про структуру Державного стандарту, про оновлення в освіті, про класифікацію навчальних предметів, про введення нових типові навчальні плани, про формування компетентностей)

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із:

·                  загальної характеристики складових змісту освіти;

·                  Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком 1 (далі — Базовий навчальний план);

·                  державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.

Освітніх галузів 7. У змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію.

Державні стандарти перезавантажують освіту. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження.

 Навчальні програми – це передовсім системні документи, які визначають цілі та завдання кожного предмету, його зміст, основні види навчальної діяльності, результати навчальної діяльності, форми контролю та оцінювання результатів навчання. Відтак, результати навчальної діяльності школярів у значній мірі спричинені якістю навчальних програм та підручників, особливо, коли йдеться про початкову школу.

Класифікація навчальних предметів

Згідно з Державним стандартом навчальні предмети класифі­кують на:

- загальноосвітні;

- профільні;

- обов'язково-вибіркові предмети та предмети/курси за ви­бором.

Пропонуємо розглянути ці навчальні предмети детальніше.

Загальноосвітні навчальні предмети (інваріантна складова)

У будь-якому загальноосвітньому навчальному закладі, що на­дає повну загальну середню освіту, обов'язковими для всіх профілів є такі навчальні предмети, як:

- українська мова;

- історія;

- іноземна мова;

- математика;

- практична екологія;

- фізична культура.

Виключення з інваріантної складової будь-якого навчального предмета порушує цілісність загальноосвітньої підготовки і наступ­ність старшої школи.

Загальноосвітній (інваріантний) компонент має забезпечити загальнокультурну та світоглядну спрямованість освіти. Зміст освіт­ніх галузей реалізується переважно цілісно, без подрібнень на чис­ленні навчальні предмети і курси.

 Обов'язково-вибіркові предмети та предмети/ курси за вибором

(варіативна складова)

До обов'язково-вибіркових предметів та предметів/курсів за вибором належать:

- основи здоров'я;

- технології;

- мистецтво;

- прикладна економіка (основи податкових знань, фінансова грамотність, підприємництво) тощо.

Ці предмети вводять до навчального плану з метою загально­го розвитку учнів для повнішого задоволення їхніх освітніх запитів. Обов'язково-вибіркові предмети та предмети/курси за вибором учні обирають самостійно із запропонованого переліку. Із чотирьох запропо­нованих предметів вони обов'язково вивчають два за період навчан­ня у старшій школі: один предмет — у 10-му класі, а другий — у 11-му.

Обрані учнями навчальні предмети передбачають наявність бази, необхідної для викладання цих предметів, урахування регіо­нальних потреб тощо.

Варіативний компонент, як і профільний, може бути спрямо­ваний на здійснення початкової професійної підготовки учнів та здо­буття ними певних професій.

Навчальні предмети варіативної складової дають змогу:

-підсилювати предмети інваріантної частини, що в загаль­ноосвітньому навчальному закладі вивчають поглиблено чи вводять додатково.

- запроваджувати факультативи та курси за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи мають загальносвітоглядне спрямування (етика, історія ре­лігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);

-проводити індивідуальні заняття та надавати консульта­ції, що забезпечують максимальне врахування індивідуаль­них запитів учнів.

Профільні навчальні предмети

Учень має змогу обирати власний профіль, до якого входить цикл обов'язкових для нього предметів. Такий профіль може бути:

однокомпонентним ("наприклад, економічним);

багатокомпонентним (приміром, економіко-правовим),

Обравши предмети того чи того профілю, учень може отримати не лише допрофесійну, а й професійну підготовку, наприклад, за на­прямами «фінанси», «туризм» тощо.

Навчальні предмети також можна об'єднати за галузями, на­приклад:

- математика та економіка;

- природничі дисципліни і технології;

- суспільні дисципліни і економіка;

- література і мистецтво тощо.

У старшій школі профільний компонент слугує для забезпечен­ня відповідного освітнього вибору, орієнтованого на майбутню про­фесію та зумовленого здібностями та нахилами учнів, їх пізнаваль­ними інтересами і навчальними можливостями.

Порівняно із загальноосвітнім [інваріантним] компонентом, профільний компонент передбачав більш ґрунтовне опанування однієї-двох освітніх галузей та факультативне вивчення окремих курсів, пов'язаних зі змістом інших галузей.

Типові навчальні плани впроваджуватимуться поступово.

 Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей.

Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

Перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Висновок

Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

·              функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);

·              функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту);

·              управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).

Жовті капелюхи

Позитивними ознаками Стандарту є те, що:

1. У ньому передбачено наступність семи освітніх галузей Державного стандарту:

Мови і літератури;

Математика;

Природознавство;

Суспільствознавство;

Мистецтво;

Технології;

Здоров'я і фізична культура

 Пропонуємо розглянути ці освітні галузі детальніше, зокрема з'ясувати навчальні предмети, через які може реалізовуватися певна освітня галузь.

Освітні галузі	Навчальні предмети
Мови і літератури	• українська мова  • іноземна мова • російська, інша мова національної меншини • українська література • світова література • інтегрований курс «Література»
Математика	• математика (5-6-ті класи) • алгебра (7-9-ті класи] • геометрія (7-9-ті класи)
Природознавство	• природознавство (5-й клас:] • біологія (6-9-ті класи) • географія (6-9-ті класи) • фізика (7-9-ті класи) • хімія (7-9-ті класи)
Суспільствознавство	• історія України (5-9-ті класи) • всесвітня історія (5-9-ті класи) • основи правознавства (9-й клас)
Здоров'я і фізична культура	• основи здоров'я  • фізична культура
Технології	• інформатика • трудове навчання
Мистецтво	• образотворче мистецтво • музичне мистецтво • художня культура

У цьому Державному стандарті, порівняно з державним стандартом 2004 року, введено та розкрито значення таких понять як:

1) громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу.

-         Порівняйте колиш­ню редакцію з новою, а допоможе вам порів­няльна таблиця, подана у Додатку.

Порівняльна таблиця колишньої і нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Колишня редакція	Нова редакція
Співвідношення між інваріантною та варіативною складовими становить 70:30	Стандарт розвантажили, зокрема укрупнили змістові блоки та вилучили другорядні матеріали. Співвідношення між інваріантною та варіативною складовими становить 50:50. Це дає змогу викладати профільні предмети, курси за вибором, максимально враховувати навчально-методичне та матеріальне забезпечення школи
Немає чіткої наступності між початковою і базовою школою	У початковій і базовій школі використані особистісно орієнтований підхід; перебачено формування ключових компетентностей на різних освітніх ріннях; упроваджено вивчення іноземних мов (тригодинні курси з 1-го по 11-й клас); упроваджено інформаційно-комунікаційні технології; використано здоров'язбережувальні технологій (наскрізний предмет «Основи здоров'я» з 1-го по 11-й клас); освіта має екологічну спрямованість
Немає змоги для організації профільного навчання через перевантаженість навчального плану значною кількістю предметів	Створено умови для запровадження у старшій школі профільного навчання; час на вивчення обов'язкових предметів становить менше 50% (разом із освітньою галуззю «Здоров'я і фізична культура»); па цикл профільних предметів відведено третину навчального часу; створено умови для забезпечення індивідуальних освітніх потреб учнів за рахунок додаткових годин на поглиблене вивчення окремих предметів, курсів за вибором, факультативів, індивідуальних занять
Державний стандарт технологічної освіти спрямовано на підготовку до виробничої діяльності	Державний стандарт технологічної освіти побудовано цілісно, з урахуванням принципу наступності початкової та старшої школи, спрямовано на розвиток творчої особистості, забезпечення професійної орієнтації учнів
Недостатня діяльнісна (прикладна) лінія змісту освіти	Кожну галузь доповнено діяльнісною (прикладною) лінією змісту освіти. Найчіткіше ця лінія простежується у галузі «Природознавство»

За галузями Мови і літератури

Передбачено: два стандарти для мов навчання (для української мови і для мов національних меншин); стандарт для української мови у школах із навчанням мовами національних меншин; стандарт для мої! національних меншин у школах із навчанням українською мовою; стандарт для читання; стандарт для іноземних мов	Запроваджено такі зміни: розроблено єдиний стандарт для усіх мов навчання; введено комунікативну компетентність; зміст літературного компонента відповідає основним засадам «Концепції літературної освіти в Україні»;  змістові лінії літературного компонента змінено па ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну; у старшій школі передбачено вивчення творів класиків літератури мовою оригіналу (англійською, німецькою тощо);  збільшено кількість годин па вивчення англійської мови з двох до трьох на тиждень; започатковано обов'язкове вивчення другої іноземної мови, починаючи з 5 класу
Суспільствознавство
Забагато політичної історії. Зміст формується за лінійно-хронологічним принципом: це історія дат, а не людини	Забезпечено проблемний підхід до викладання предмета без нав'язування власної думки. На відміну від попередньої редакції: розведено історичний і суспільствознавчий компоненти не лише за формулюванням змісту, а й за визначенням мети І завдань кожного компонента; посилено роль історії як основного предмета, що формує ідентичність та відчуття гідності, навчає правам людини та демократії, виховує ставлення до загальноєвропейських цінностей; застосовано сучасні підходи до шкільної історичної освіти, зокрема «олюднення» історії, тобто зображення історичних подій, явищ і процесів із погляду пересічних людей, історії повсякденного життя та історії ідей
Технології
Вивчення інформатики розпочинається з 9-го класу	Продовжується вивчення інформаційно-комунікаційних технологій, розпочате у 2-му класі. Через галузь «Технології», починаючи з 5-го класу, вводиться змістова лінія «Інформаційно-комунікаційні технології». Відбувається інтегрування інформаційно-комунікаційних технологій майже в усі галузі
Математика
Вивчення тем відбувається без урахування вікових особливостей	Вилучено такі складні теми: з вищої математики; з теорії ймовірності;  математичної статистики
Природознавство
На навчальні предмети відведено 26 годин на тиждень [всього 910 годин на рік)	На освітню галузь «Природознавство» в основній школі відведено 32 години на тиждень (усього 1120 годин на рік), що дає змогу посилити базові природничі компетентності, які с важливими під час професійної підготовки учнів після закінчення основної школи. Включено також екологічну змістову лінію, яка забезпечу» формування екологічної культури і свідомості
Здоров'я і фізична культура
Передбачено забагато теорії	Унесено такі зміни: замість нормативного підходу введено здоров'язбережувальні технології; галузь розподілено на компоненти «Основи здоров'я», «Фізична культура», «Захист Вітчизни»; предмет «Фізична культура» викладено не через призму нормативів, а як навчальний предмет, основною метою якого є оволодіння доступними/популярними видами спорту

Висновок

Позитивною ознакою проектів нових навчальний програм є те, що в них задекларовано засади компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в школярів уміння вчитися, організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Чорні капелюхи (роздати завдання)

- Які недоліки були в Державних стандартах, що діяв до 2012 року?

- Які проблеми виникли при впровадженні нових Державних стандартах?

Нові державні стандарти пов’язані з необхідністю впровадження  компетентнісного спрямування освіти.

Отже, значними недоліками Дер­жавного стандарту, що діяв у частині ба­зової загальної середньої освіти до 1 ве­ресня 2013 року, були:

-відсутність єдиного підходу до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, різний фор­мат і рівень деталізації таких характе­ристик;

-перевантаженість навчальним змістом певних освітніх га­лузей з огляду на передбачену Базовим навчальним пла­ном кількість годин на їх вивчення, що спричинило над­мірну кількість навчальних предметів (зокрема таких, на вивчення яких відводилась одна академічна година);

- недостатнє відображення в змісті освіти його виховного потенціалу, спрямованості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої ді­яльності;

- нечіткість сформульованих вимог до освітніх результатів, що не давало змоги їх адекватно виміряти й оцінити;

- відсутність  орієнтирів   щодо   стандартизації  оцінювання освітніх результатів;

- нераціональний розподіл навчальних годин між інваріант­ним і варіативним освітніми компонентами, що спричини­ло перевантаженість школярів і не давало змоги повноцін­но реалізувати ідею особистісно орієнтованого навчання, зокрема забезпечити його профільну спрямованість;

-недостатня збалансованість питомої ваги гуманітарного, природничо-ма­тематичного і технологічного склад­ників у змісті освіти.

Червоні капелюхи

Поділіться своїми враженнями «Якби я був міністром…»

- Чи задумувалися Ви, чому сучасні діти швидше сприймають і вивчають комп’ютер, мобільний телефон, ніж ми з Вами.?

 - Як врятувати ситуацію, коли тебе не хочуть слухати діти на уроці?

-І коли діти не стомлюються під час занять?  (Коли їм цікаво)

- Кому навчатися цікавіше сучасним дітям чи Вам?

- Пропоную Вам також провести педагогічну гру.

А зараз ми використаємо принцип  української етнопедагогіки.  Відповідно до принципів педагогіки підібрати українське прислів’я чи приказку.

Гуманне ставлення до дитини (Вчи не страшкою, а ласкою)

Педагогічна компетентність (Не бурчи, а навчи)

Доступність (Путню річ і дурень зрозуміє)

Послідовність та наступність  (Із самого початку думай, який буде кінець.  Не все одразу, а потроху та помалу, то буде користі чимало.)

Вимогливість до вчителя та вихователя (Хто собою керувати не вміє, той і іншого на розум не наставить.

Народність (Учи народ, учись у народу)

Природо відповідність (Гни дерево, поки молоде, вчи дитя, поки мале)

Зв'язок навчання з практикою (Вчений, а кобили не запряже)

Емоційність  (Ніщо не дійде до голови, як не побуває в серці)

Наочність Краще раз побачити, ніж тричі почути. Краще приклад, ніж наука.

«Особистість виховує особистість - це азбука виховного процесу» Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання. Ш.О. Амонашвілі привертає увагу до того, що навчаючи і виховуючи, вчитель залучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.

Тому на кожному уроці повинні проходити загальні людські цінності. За новими стандартами в навчальному плані знята година етики, але елементи етики повинні бути на кожному уроці.

 «Коло відкритих думок».

Заступник директора з НВР пропонує всім учасникам висловити свій погляд на мету та результати початкової загальної освіти. Кожна з груп готує заздалегідь виступ у вільній формі за питаннями:

        Визначте, які задачі стоять перед школою?

        Що Ви розумієте під результатом освіти?

        Які шляхи досягнення даних результатів?

        Які проблеми можуть виникнути при досягненні бажаного результату?

1 група («Учні») -  з теми «Школа, у якій ми хочемо вчитися»;

2 група («Батьки») – з теми «Школа, у якій ми хочемо навчати своїх дітей»;

3 група («Педагоги») -  з теми «Школа, в якій ми хочемо працювати»;

4 група («Адміністрація») – з теми «Школа, якою хочемо керувати».

Зелені капелюхи    (практичні завдання)

1.Метод «Гронування»

Щоб педагогічний вплив на учня був ефективним, маємо подбати про деякі  умови навчально – виховної взаємодії, а саме:

- гуманність навчально – виховної взаємодії;

- цілісність і системність навчально – виховного процесу;

- особистісну спрямованість навчання і виховання;

- дієва співпраця учителів;

- взаємна співпраця вчителів та батьків.

Для реалізації зазначених умов необхідно, щоб зміст, методи навчання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, робота з батьками , дизайн середовища – все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило фізичному і психічному здоров’ю.

2. Конкурс  реклами

- Прошу внести «чорний ящик».

Вам добре відомо, що реклама – двигун прогресу, а в перекладі з французької мови означає «кликати мисливського сокола», тобто звалити товар, зазиваючи покупця.

Проявіть винахідливість і прорекламуйте річ, яка лежить в чорному ящику. Щоб інші учасники вгадали що це за річ.  (Державні стандарти, Підручник «Сходинки до інформатики»)

3. Складіть сенкан

Одне слово – іменник, яке характеризує тему засідання

Два слова – це тема нашої розмови. Які складаються з двох прикметників.

Три слова – це характеристика нашої розмови і відповідає на питання «Що робить?» і складається з трьох дієслів.

Чотири слова – це  відношення до теми розмови («Як я відношусь до цього?»).

Одне слово – це синонім, який узагальнює тему розмови («Як це можна назвати?»).

  Наприклад:

Стандарт

Розвивальний, нестандартний

Вирішує, пропонує. зобов’язує

Це цікавий творчий процес

Співпраця

Яким же є вчитель сучасної школи з точки зору суворої статистики?

Це жінка (90% опитаних), віком близька сорока років (30%), учитель (69%) початкових класів, з вищою філологічною освітою (12 %), з І кваліфікаційної категорії (45%), стаж роботи більше 20 років (59%).

Творчу педагогічну діяльність виявляє переважно через участь у районному (20%) та шкільному (16%) методичному об’єднанні, виступаючи з доповідями з досвіду роботи (68%). Його задовольняє існуюча система підвищення кваліфікації тим, що дає можливість оволодіти новими технологіями (37%), розвивати власні творчі здібності (33%), усвідомити власний педагогічний досвід (23%).

Володіє елементами багатьох інноваційних технологій, кілька (2-3) використовує у практиці постійно та має уявлення про більшість.

- Чи готові учителі стовідсотково перейти на нові Державні стандарти?

(Психологічно)

- Чи навчить авторитарний учитель сучасних учнів? Чого він не дасть їм? (Творчості)

-  То яким повинен бути  сучасний учитель?

                                                                                (Творчим, комунікабельним…)

Перед творчістю вчителів простягаються тисячі доріг.

-  «Чи думаю я про дітей?» - запитання із запитань, яке повинно виникати в педагога, перш ніж він починає справу, якою хорошою і доброю вона б не здавалася на перший погляд.

Педагоги та психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу в створенні та реалізації особистісного підходу до учнів як одного з принципів організації навчально – виховної роботи. Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні – робити навчання сферою самоствердження особистості.

Основний задум особистісно – орієнтовного уроку в тому, щоб розкрити зміст індивідуального досвіду учнів, порівняти його з набутим. З цього виходить, якщо ми хочемо включити особистість в освітній процес, вона повинна бачити певну значимість. Звідси така теза: робота вчителя без мотивації й особистісних підстав учнів, рівнозначна робота в порожньому класі.

 «Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм учителем».

Учитель той, хто вчить і навчається разом з дітьми.

ІV. Підсумок заняття.

Заняття добігає кінця. Можна розслабитися і провести  коротке обговорення.

Метод «Мікрофон»

Запитання

-                           Що на сьогоднішньому семінарі було головне?

-                           Що було цікавого? Що нового ви сьогодні дізналися?

-                           Чого навчилися?

-                           Чи виконали ми ті завдання, які Ви поставили на початку семінару?

-                           Які труднощі виникли протягом роботи? І що Ви порадите колегам для подолання цих труднощів?

Останній кадр. Він порожній. На ньому нічого не зроблено. Ну це  не дивно. Подумайте, щоб тут могло бути зображено?

( Це найкращі результати нашої праці….

Вправа «Поле враження»

Роздати аркуші паперу із зображення хмаринок та цвіту яблуні з написами в довільному порядку словами, що відображають почуття учасників під час проведення семінару. ( Вражений, збентежений задоволений натхненний, зацікавлений, щасливий, радісний або нудно, незадоволений,  втомлений, пригнічений).

- Позитивні емоції запишіть на квітці, а негативні на хмаринці і причепіть над Школою своєї мрії.

(Робота триває під музичний супровід)

Отже, ми отримали картину « Школу майбутнього»  з впровадженням нового Державного стандарту.

Перший раз - у перший клас. Новий 2011-2012 навчальний рік. Цей рік незвичайний. З 1 вересня 2012 року перший клас почав працювати за новим Державним стандартом. ( кадри 1 вересня)

          У квітні 2012 року було проведено рейд - огляд  «Готовність початкової школи до роботи за новим Державним стандартом початкової загальної освіти». За результатами огляду встановлено, що 1 клас  Вільшанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. забезпечений необхідною нормативно - правовою базою, матеріально- технічною. (кадри кабінету)

   Всю роботу з дітьми молодшого шкільного віку ми будуємо, керуючись принципом «не нашкодь» і спрямовуємо її на збереження здоров’я, емоціонального благополуччя, розвиток індивідуальності кожної дитини.

Учитель повинен знати про дитину якомога більше. Тому для педагогів і вихователів дитячого садка «Ромашка» обов’язковою є координація дій щодо вихованців: це  спільні   засідання методичних об’єднань; відвідування уроків у школі та заняття в дитячому садку; загальні батьківські збори; робота консультаційного пункту; підготовка рекомендацій для батьків;

    (у дитячому садку)

  

У перший раз, як правило, діти йдуть із задоволенням до школи. Але підтримувати ці відчуття дуже важко. Інтенсивна навчальна програма, вимоги вчителів та батьків, утома – вже це може визвати у першокласника страх перед школою. Тому профілактика шкільної дезадаптації є головною метою учителів та соціально-психологічнгої служби школи. (діти радіють, дитина плаче)

  З цією метою організовується спільна робота вчителів, соціально-психологічної служби, керівників гуртків та батьків виявляє і забезпечує оптимальні умови для повноцінного фізичного, психологічного та духовного розвитку дитини. (МО, психолог, гурток, батьківські збори)

. У школі ведеться створення електронного кейсу «На допомогу педагогам 1,2,5 класів». (за комп’ютером учителі)

З метою надання методичної допомоги вчителям, які працюватимуть за новим Державним стандартом початкової  та базової загальної освіти.     адміністрація навчального закладу, ШМО, творчою групою  розроблено науково-методичний рекомендації щодо організації  навчально- виховного процесу в 1,2,5  класах.

У квітні 2013 року був проведений моніторинг стану викладання в першому класі, класовод  Романенко Р.І. У ході моніторингу виявлено, що вчитель дотримуються санітарно - гігієнічних вимог до проведення уроку, не порушує вимогу тривалості уроку 35 хвилин,  контролює правильну поставу учнів протягом уроку, слідкує за дотриманням правил сидіння при письмі,

на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку проводить фізкультхвилинки, що складається з динамічних дихальних вправ, вправ на збереження зору, пальчикової гімнастики тощо, дотримується вимоги проведення двох динамічних пауз протягом уроку.

Однією з вимог нового Державного стандарту є формування  в учнів життєвих компетентностей. Враховуючи це вчитель вчить першокласників пов’язувати новий  матеріал із раніше вивченим, з життєвим досвідом дітей, вчать використовувати набуті знання з інших предметів.  (уроки)

Особливо вчителі ставляться до гіперактивних дітей, а тому вчителі організовує свою та дитячу діяльність так, щоб   дітей привернути до уваги та розбудити їхню пам'ять. На допомогу учителеві приходить гра. 

Учителям 1,2 класів рекомендовано проводити ігри систематично й цілеспрямовано на кожному уроці.

 Новим змістом початкової загальної освіти у 1 класі передбачено навчання іноземної мови з 1 вересня 2012 року.

Основною формою навчання іноземної мови є нетрадиційний урок. Уроки вчителя проводяться в формі цікавих, емоційно забарвлених занять, вдало використовує демонстраційні матеріали та  Інтернет – ресурси. 

Фото Математика

Не різниться в обох програмах завдання і мета навчання з математики в 1-му класі, але дещо змінився зміст.

Раніше у програмі в 1-му класі вивчення нумерації чисел обмежувалося формуванням уміння називати по порядку, читати і записувати числа від 1 до 20, а тепер, за новою програмою, учні 1-го класу опановують нумерацію у межах 20 та 100, формують поняття розряду, вивчають випадки додавання і віднімання двоцифрових чисел у межах 100 без переходу через розряд.

Фото методичного посібника „ Сходинки до інформатики”

У 2013-2014 н.р. новим  у Державному стандарті початкової освіти є те, що з 2-го класу вводиться новий предмет „Сходинки до інформатики”,

Вивчаючи інформатику, діти навчаться працювати з комп’ютером, дізнаються звідки береться інформація, якою вона буває, як люди її отримують, засвоюють і зберігають. Інформатика допоможе розвити уважність і зосередженість.

У 5 класі учні нашої школи вивчають другу іноземну мову (німецька мова) та інформатику.

Забезпечення наступності та здійснення заходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є важливою передумовою успішного навчання школярів у 5-му класі.

Протягом року відвідувалися уроки з метою виявлення проблем в адаптації п’ятикласників.  

З метою виконання запланованих заходів щодо впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти  1 вересня 2013 року  було проведено педагогічну раду «Сучасні підходи щодо розв’язання завдань підвищення якості освіти в контексті нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» під девізом  «Для життя вчимося, не для школи».
- на засіданнях всіх методичних об’єднань було розглянуто питання нової редакції Державного стандарту.  Вчителі обговорили відмінності чинного та нового стандартів;
учитель світової літератури розробила цикл уроків у 5 класі за новою програмою;

- у  методкабінеті створено папку, в якій є матеріали порівняння програм, стандартів, методичні рекомендації з вивчення предметів у 5 класі, новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, рекомендації психолога.;
проведено оперативну нараду з питання реалізації Державного стандарту та нових програм; проведено психолого-педагогічний консиліум по адаптації п’ятикласників;
- психологом розроблено буклети з рекомендаціями батькам п’ятикласників;
- у 2013-2014 навчальному році продовжено проведення годин психолога;

Педагогічна рада проводилась із застосуванням сучасного інтерактивного методу: тематичної дискусії  «Шляхи досягнення мети освітньої галузі», де члени педагогічного колективу обговорювали проблемні питання щодо формування предметних та ключових компетентностей.

З метою діагностики стану готовності вчителів до впровадження нового Держстандарту проводилося вхідне та вихідне анкетування вчителів, зроблено його аналіз. За результатами сплановано заходи з подальшої організаційної, методичної роботи. (анкетування)

На сайті школи розміщено План заходів щодо впровадження Державного стандарту базової середньої загальної освіти.

Для формування у молодших школярів компетентностей вчителі  використовують різні методи, форми та технології навчання. Щоб ця робота мала результати  було організовано систему науково-методичної роботи з педагогічними кадрами:

 семінари  з проблеми «Педагогічні технології на уроках в початковій школі як фактор формування інноваційної особистості»;

 творчий звіт роботи учителів початкових класів з проблеми «Модернізація змісту початкової школи»;

Через систему семінарів, круглих столів, науково-практичних семінарів вчителі відпрацьовують нові методики роботи.

           Крім того на засіданнях МО суспільно – гуманітарного вивчалися питання  впровадження новітні мультимедійні технології та засоби викладання історії в 5 класі.

Вимоги сучасного життя потребують нових підходів до організаціі навчально-виховного процесу. Тому, наш педколектив підтримує і безпосередньо бере участь у Всеукраїнськїй акції «Дай руку, першокласнику!». Під час цієї акції для першокласників було закуплено ігрушки, облаштовано ігровий куточок, кімната відпочинку, ігровий майданчик.

Проведено засідання круглого столу  «На перехресті думок». Педагогічна творчість учителя в процесі вимог Державного стандарту (Освітня галузь «мова і література – мета і завдання, компоненти», державні вимоги).

У лютому була проведена методична нарада з теми: «Особистісно-орієнтовний і компетентнісний підходи – підґрунтя Державного стандарту початкової загальної освіти ».

Належної уваги заслуговує експрес-консультація з огляду новинок педагогічної преси щодо впровадження Державного стандарту базової і повної середньої загальної освіти.

Не залишились без уваги і батьки майбутніх першокласників, п’ятикласників. Важливо, щоб саме батьки підтримували постійний зв’язок зі школою аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми. Тому було проведено заходи для батьків першокласників, а саме: день відкритих дверей, організовані консульпункти психолога, логопеда, першого вчителя, вчителів - предметників з метою обговорення проблем успішної адаптації першокласників, п’ятикласників.  Проведено перші батьківські збори за темою підготовки учнів до шкільного життя. Створено «Куточок для батьків»,  де надаються різні поради, щодо навчання та виховання дитини.

І на закінчення свого виступу я б хотіла побажати всім колегам оновленої сили, енергії, бадьорості, нестримних бажань творчості й переможності, шаленого запалу кохання й виваженого відчуття комфорту.

   

- Пропоную оцінити свою роботу на семінарі, виставивши собі від 0 до 2 балів за кожним із критеріїв.

1.     Я активно працювала на семінарі – …..

2.     Я вносила далі пропозиції, що були враховані групою – …

3.     Я допомагала іншим учасникам, заохочувала до роботи –…..

4.     Я узагальнювала думки інших і просувала роботу групи вперед –….

5.     Я отримала задоволення від роботи –….